Генетичне облисіння: чи є сенс лікувати

Питання можливо дивне, але — чи є сенс взагалі лікувати облисіння, якщо воно генетичне? Батько і дід лисі, я зараз у 30 років помічаю ті ж самі ознаки. Розумію, що генетику не переможеш, але хочу зрозуміти — чи є сенс вкладати сили і ресурси в лікування якщо результат все одно передбачений? Або ж лікування реально дає якісний виграш у часі і стані?

Запитання дуже слушне і чесне. Відповідь: так, є сенс, але розуміючи мету. Генетична схильність означає, що процес із великою ймовірністю відбудеться, але не означає конкретний темп і кінцевий результат. Андрогенетична алопеція може розвиватися швидко — за 5–7 років до вираженої лисини — або повільно, розтягуючись на 20–30 років. Лікування суттєво впливає на темп: міноксидил і фінастерид при систематичному використанні реально сповільнюють втрату і в частини людей стабілізують стан на роки. Це не перемога над генетикою, але це виграш часу і збереження якості волосяного покриву довше. Плюс ранній початок дозволяє зберегти більше фолікулів у живому стані — що важливо якщо колись розглядатимете трансплантацію. Тобто логіка: навіть якщо результат відомий — якість і темп процесу залежать від того, чи робите ви щось зараз.

Теж задавав собі це питання. Вирішив почати лікування саме з такого міркування: хочу максимально довго зберегти те, що є. Зараз третій рік проходжу процес лікування в клініці, замітив суттєве сповільнення випадіння порівняно з тим, яким він був до початку лікування, якщо дивитися на фото. Це вже результат. Лікуюсь тут https://neovita.com.ua/service/volosy/oblis%D1%96nnya-u-cholov%D1%96k%D1%96v